![]() |
…Народився Іван найстаршим у сім’ї Феодосія Трохимовича і Марії Андріївни Голубів, котрі робили все необхідне, аби їх четверо дітей зростали здоровими і розумними. І він, як і тато, забажав теж бути механізатором, і, навчаючись у Почаївському ВПУ №21, освоїв професію тракториста і водія.
Але вже у 1987 році, вісімнадцятилітнім юнаком, його призвали до лав колишньої Радянської армії, відтак служив у навчальному підрозділі в м. Термез (Узбецька РСР) та у складі Шиндатської дивізії на території Республіки Афганістан.
Й ось у лютому 1989 року Шиндатська дивізія почала виведення своїх військ із афганської землі, а 372-ий піхотний полк, у якому служив Іван Голуб, увійшов 8 лютого того ж року в м. Кушка Туркменської РСР, де наш земляк згодом і завершив військову службу в Радянській армії.
Воїни-«афганці», які мужньо, з честю виконували свій військовий обов’язок і винесли на власних плечах увесь тягар тієї війни, відзначені багатьма нагородами. Й Іван Феодосійович за свою службу отримав грамоту Верховної Ради колишнього РСР, ордени «За заслуги» та «За мужність», чимало значків і подяк.
![]() |
Фото Алли Ольшанської |
…Близько 16-ти років Іван Голуб сумлінно віддав роботі, працюючи слюсарем-сантехніком у ЖЕКу м. Кременець, Тернопільської області, а тепер ось уже понад три з половиною роки відповідально і старанно виконує обов’язки монтажника внутрішньої системи обладнання у ТОВ «Кременецьке молоко». І найбільшим щастям та радістю для нього є поява на світ першого онучка Діми, якого він ніжно і трепетно бере на руки та зичить йому міцного здоров’я, яскравого сонечка і веселого голосочка на щодень, щастя на багаті й довгі роки!
Борис ФЕДИШЕН